Жовтий місяць
Дарина Домотенко
Жовтий місяць з-за обрію визирнув, І за хмарку білую сховався. Потім знову з-за неї виглянув, Так, начебто посміхався. А дівчина, що його виглядала, Все плаче, й плаче край вікна. Сьогодні, горечка зазнала. З милим розсталась вона. Всю ніч бідная плакала, Від сліз й очі не просихають. Сидить змучена та заплакана. А чого? - ніхто не спитає. Зрадив її той, кого вона кохала. Поїхав собі іншої шукати. А вона не знала й даремно чекала... Як довго, як вірно, тепер йому не знати. При свічках зірчастих, В світлі полуночі. Сидить вона сама в кімнаті,,, Закрила сині очі. В думках лиш сум, печаль і жаль. Кохання їй принесло біль. І в цьому є своя мораль, Помилка в ньому, а не в ній!
2020-11-06 17:37:57
3
0
Інші вірші поета
Тече вода Замріялася молодая
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3392
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2437