"Життя дається лише раз"
Честер Фінч
Життя дається лише раз. І тільки раз, працює твій компас. Вітра, шторми та вогняні стихії. Це все пройти, ми зможемо з тобою! І сонце, що так світить у далечині. Буде світити нам разом! Погаснуть у мить, всі болі та незгоди.. Не буде більше похмурої погоди! У домі нашому, панує тільки спокій.. Життя дає-дистанцію пробігти. Чи може все таки пройти? І як дізнатись, хто правий? Коли навколо всі давно праві.. Життя дається лише раз. Так проживемо його так, щоб через сотню літ згадали нас.. Цих вірних, щирих, молодих... Які життя ще навіть не пізнали... А тільки так.. Почали пізнавать..
2023-06-05 20:45:16
2
0
Інші вірші поета
"Вогонь у сердці" "Моя Квітка" "The cry of the soul" "Ночі в Одного"
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2786
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12427