"The cry of the soul"
Я сам ніби себе покарав цим непорозумінням сліпим.. Перестав собі тупо довіряти і невтомно скаржився на людей цих.. Мене змінити вже неможливо! Цей потяг гальм немає взагалі.. І кожен раз неначе в книзі джунглів. Шукаю я відповіді свої.. Весь цей світ-без віри, тут погляди не горять у вогні.. В декількох рядках написані думки. Які викарбовані на скелі у ріки. Невже слова, лише слова? В них сила має бути! Але і з часом зрозумів, краще мовчати буду..
2022-11-30 21:21:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13186
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2135