"Свобода"
Знову я бачу дивний силует, Своєї зірки, яка на небі І чую спів птахів, і десь Там вдалині, вирує так тривожно вітер. Залишив я, всі думки про спокій Залишив усі тривоги я позаду, Там попереду одне лише море, Без островів та тих світанків... Мені тут затишно і комфортно І нехай інші плачуть і кричать, На волі нема спокою, на волі Я так здичав... Ходжу безмовно в натовпі, І не дивлюся в обличчя людей У них написано на обличчі: Потрібно бігти звідси швидше! А мені ніби все до вподоби, І не шукаю переправи, А лише хочу, лишитися тут. Побачити як ростуть сини, І не шкодувати про минуле. Адже в минуле, Двері зачинені. А майбутнє так далеко, Лише справжнє тут близько Одне воно лиш нам дано... "Руйнівник Вавилону", Навколо одні руїни Але серед них, ростуть квіти І життя спочатку починає У свій довгий шлях іти. "Провісник змін", Або просто поет Ходити по воді? Чи злітати наверх? Зустрічати світанок поодинці, Або в натовпі друзів Бути потрібним чи закритись в собі? Я багато питав у себе, Давав собі надію У темряві смутного дня Шукав добрі новини... Просив у Бога – лише смирення І бути веселим, у скрутний час Не потрібна мені сумна звістка Шукаю щастя кожен раз. Коли весь світ, тріщить по швах Хочу цілим я залишитись!
2024-09-09 21:57:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3373
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2494