"Мені кожен вечір, запалюють зорі"

Честер Фінч

Мені кожен вечір, запалюють зорі. І образ твій ловлю, як білий сніг. Я не хочу знати, що час лікує.. А з ним лікує, і мої дні.. Я більше не тримаю тривоги, і все що мав у собі, я відкинув геть.. Всю злість, всі байдужі діалоги.. Нехай весь смуток, прожену я геть.. Мені кожен вечір, запалюють зорі. Яка краса, який чарівний світ. Не можу бути у світі цьому! Тривожних днів, засмучених людей.. Нехай у житті твоєму, буде щастя. Це щастя, хай панує над усім!

2023-07-16 18:03:48

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Lexa T Kuro

Вища сила Кохання - це коли зміг від нього відмовитися... побажавши іншій людині Щастя. Сильний вірш! Дякую за нього!🙏☀️

Відповісти

2023-07-17 07:00:36

1

marco polo

Це прекрасно, Друже

Відповісти

2023-07-18 14:53:53

1

Честер Фінч

@marco polo Дякую👊

Відповісти

2023-07-18 15:08:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11877

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5329