"Мандрівник"
А знаєте, побачив я чимало, за свої молоді роки.. Я зустрічав людей бездушних, та душевнохворих добряків.. І серед натовпу давно пропащих, Хоча б іскру зміг я віднайти.. Я пошуки свої, не припиняючи, блукав серед порожніх міст.. І ніби тут людей багато є, та з них людину не знайти.. І не знайти мені, сильні рядки.. Які б змусили задуматись, хоча б, на хвилину всім.. А знаєте, життя-дорога сонячна. На ній пройти ми маємо всі.. І який би не був дощ проливний, та грім у серці не лунав.. Я залишаюсь тільки тим, який розбився поміж скал..
2023-05-24 21:21:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1987
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2634