"Хтось скаже"

Честер Фінч

Хтось скаже: -Чорне-це біле.. А біле-чорним стає. І люди ці немають довіри. Будують роками барьєр.. У вирій птахи полетіли. Шукають краще життя.. І сонце уже не зігріє. Людей без каяття.. Колись було важко всім жити. Писали про це, всі в книжках. Та зараз часи ще складніші.. В помилках,історія на сторінках.. Хтось скаже: -Друг поруч з тобою. Та бачу лише ворогів.. Для когось і друзі довкола. Лише щоб були..

2023-01-17 15:29:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

tnhmlkk

Це неперевершено...

Відповісти

2023-01-17 15:37:46

Честер Фінч

@tnhmlkk Дякую, дуже приємно❤

Відповісти

2023-01-17 15:38:13

Подобається

marco polo

Так, фінальний рядок дуже сподобався. І правда, тисячі людей готові вдаватися до хитрощів і лицемірства, тільки щоб не бути одинокими...

Відповісти

2023-01-17 16:35:10

Інші вірші поета

"Ми в цьому житті тільки гості" "Думи безмежні" "Відвертість" Поема "Козак та Пані" Частина 2

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Maria

@maybe_baby

Janocska

@Janocska

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2400

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5067