"Дністер"
Холодний ранок похмуро привітав мене. Цей дощ нічний, мій смуток знищив назавжди! В повітрі запах, ранкової роси. Такої чуйної, незвичної краси.. Такий чарівний день, я вже і не пригадаю.. Коли я посміхався, та щиро я радів. Думки засмучені, мене вже полишають. А з ними дні засмучені мої.. Яка краса панує навкруги! Цей степ широкий, і ці ліса могутні. І спів птахів, такий вже милозвучний. Я збережу його, у пам'яті своїй.. Візьму вудилище, та пляшку вина. Посиджу на камнях, подумаю я за життя.. Та ця журба, яка жила у мені. Вже відійде, подалі в далечінь.. Які пейзажі, яка ріка широка.. Дністер могутній, мене вже покорив. Тут моє серце, навіки залишилось. Я тут життя своє, не раз би ще прожив..
2023-07-11 15:54:40
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Світлий сум скрізь рядки... Але так світло й так гарно! Періодами такі митті потрібні... бо у швидкому ритмі життя, ми не встигаємо зрозуміти, хто ми, де і навіщо... Нових натхнень Вам! Бережіть себе!🙏🤗
Відповісти
2023-07-12 11:52:28
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3116
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275