"Цей вірш"
Честер Фінч
Цей вірш для тих, хто у гучній компанії, завжди залишеться зайвим.. Хто хотів би сказати багато, та слова почуті не будуть.. Лише засміються люди. Та скоро забудуть.. Скоро забудуть. Я сам собі друг, товариш, та кат. Все планує життя, та життям я би це і не назвав.. Все будую плани, на довгі роки. Та у планах моїх, спокій і не знайти.. Цей вірш для тих, хто багато мовчить.. Та мовчання це, скаже більше, сотні зайвих слів.
2023-07-16 17:26:49
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Якщо хтось у гучній компанії зайвий - це означає, що компанія не та. Тому, що в кожній компанії є людина яка завжди спокійніша за інших, та це не означає, що її ніхто не розуміє, не любить. Її сприймають такою, як вона є. Цінують і поважають.
Відповісти
2023-07-16 17:54:20
1
Lexa T Kuro
Може просто поряд не ті люди? Свої завжди почують і зрозуміють... Я вже переконалася, що інколи розвиток у людей різний... Декому просто не дано ще щось зрозуміти та почути, не прийшов час... Це все рівно як пояснювати тригонометричні функції першокласнику...) А ще цей світ кожен відчуває по- своєму, і почувається в ньому по-різному... Можливо це відокремлення від усіх потрібно нашій душі?... Відчути цю самотність, щоб розвинутися кудись далі... Дякую, що знов надихнули мене на цікаві роздуми... Натхнення Вам та вміння розуміти себе! Будьте собою незважаючи на на що!🍀🙏☀️
Відповісти
2023-07-17 07:10:20
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за щирий, та відвертий коментар👏❤️
Відповісти
2023-07-17 09:29:05
1
Інші вірші поета
"Коли помрем, та заростем квітками" "Пошуки втраченого" "Чудовий день" "Роздуми про надію"
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9194
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2312