"Цей вірш"
Цей вірш для тих, хто у гучній компанії, завжди залишеться зайвим.. Хто хотів би сказати багато, та слова почуті не будуть.. Лише засміються люди. Та скоро забудуть.. Скоро забудуть. Я сам собі друг, товариш, та кат. Все планує життя, та життям я би це і не назвав.. Все будую плани, на довгі роки. Та у планах моїх, спокій і не знайти.. Цей вірш для тих, хто багато мовчить.. Та мовчання це, скаже більше, сотні зайвих слів.
2023-07-16 17:26:49
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Якщо хтось у гучній компанії зайвий - це означає, що компанія не та. Тому, що в кожній компанії є людина яка завжди спокійніша за інших, та це не означає, що її ніхто не розуміє, не любить. Її сприймають такою, як вона є. Цінують і поважають.
Відповісти
2023-07-16 17:54:20
1
Lexa T Kuro
Може просто поряд не ті люди? Свої завжди почують і зрозуміють... Я вже переконалася, що інколи розвиток у людей різний... Декому просто не дано ще щось зрозуміти та почути, не прийшов час... Це все рівно як пояснювати тригонометричні функції першокласнику...) А ще цей світ кожен відчуває по- своєму, і почувається в ньому по-різному... Можливо це відокремлення від усіх потрібно нашій душі?... Відчути цю самотність, щоб розвинутися кудись далі... Дякую, що знов надихнули мене на цікаві роздуми... Натхнення Вам та вміння розуміти себе! Будьте собою незважаючи на на що!🍀🙏☀️
Відповісти
2023-07-17 07:10:20
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за щирий, та відвертий коментар👏❤️
Відповісти
2023-07-17 09:29:05
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1975
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4526