Давайте робити

Сергій Оксентюк

Війна не потрібна людям добрим і чистим, Та вона прийшла до нас і про що ми мислим? Всі кричать і хочуть час повернути. На минуле кивають, себе виправдають. Минуле треба добре знати, і його пам'ятати, Проте давайте зараз добро робити. Нам говорять: «Переможцем, і станем єдині!», Та як ми переможемо доки не такі ми? Як можливо пліч о пліч стати, Доки не готові своє рідне відати? Як говорити про дружбу і підмогу, Коли не хочемо вказати правильну дорогу? Не всі звісно ми так робимо, Але всі на одній землі ходимо. І давайте разом хоча б по крихтах. Робити добро в своїх рідних домівках.

2019-04-07 19:37:08

6

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4519

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12134