Як вилізти з цієї ями?
Cryda Cooper
Як вилізти з цієї ями, Коли війна гудить над нами, Коли боїшся засинати Бо зранку можеш і не встати? Коли скінчиться це будення? Коли тривога то не вчення, А у метро ховайсь - не їдь, Так хочу трішечки пожить... Чому це сталось саме з нами? Чому війна вже йде роками? Чому всім байдуже до нас? Чому живу я в такий час? Як вилізти з цієї ями Коли ти плачеш над життями Своїх же.. А біль все ріже... Ріже... Ріже... . . . . 💔
2022-10-15 20:48:13
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Сильно, автор молодець ✨👏✨
Відповісти
2022-10-15 21:21:44
1
Kruhitka Dobro
Чому? Бо поки існує сучасна людина, поки й будуть йти безглузді війни. Я впевнений, що це не остання війна, на жаль...
Відповісти
2022-10-19 20:04:51
1
Cryda Cooper
@Kruhitka Dobro ☹️💔
Відповісти
2022-10-20 10:28:11
Подобається
Інші вірші поета
Дві реальності ADAM Ворогу, якого я люблю Про неї
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Lelyana_ art
@Lelyana_art
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9430
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5874