Німий

Татьяна Семенюк

"Я вже німий, І ні до чого мені Оті важкі слова. Минулося. Немає Бога. Я вже німий. А ти німа?" "Коханий,чуєш Степом віє вітер,гуркоче дзвінко Там,удалині Вода-кришталь? Її ковтають і п'яніють квіти. Коханий,чуєш степом віє вітер?" "Ні!Я мовчу! Хоч мова ще жива. Хоч трави квітнуть, Студять роси. Тихіше!Серце розрива біда! Хіба коли ще оживуть слова?!" "Коханий,бачиш Котить небом зірка? Її барвиста,променева тінь Знаходить душу,зазира і... Гіркне. Коханий,бачиш котить небом зірка?" "Так, Горічь ця мені знайома! Темінь в людському серці Настає тоді, Коли вона останнє Мовить слово,а всі слова Загасили у журбі..."

2020-07-13 20:35:13

4

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3873

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9559