Німий

Татьяна Семенюк

"Я вже німий, І ні до чого мені Оті важкі слова. Минулося. Немає Бога. Я вже німий. А ти німа?" "Коханий,чуєш Степом віє вітер,гуркоче дзвінко Там,удалині Вода-кришталь? Її ковтають і п'яніють квіти. Коханий,чуєш степом віє вітер?" "Ні!Я мовчу! Хоч мова ще жива. Хоч трави квітнуть, Студять роси. Тихіше!Серце розрива біда! Хіба коли ще оживуть слова?!" "Коханий,бачиш Котить небом зірка? Її барвиста,променева тінь Знаходить душу,зазира і... Гіркне. Коханий,бачиш котить небом зірка?" "Так, Горічь ця мені знайома! Темінь в людському серці Настає тоді, Коли вона останнє Мовить слово,а всі слова Загасили у журбі..."

2020-07-13 20:35:13

4

0

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2617

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5368