Наразі
Утопився б я наразі. Та живу чомусь і далі, Все мені це остогидло, Аж нутро назовні вийшло, Воно таке гниле й чернюще, Ніби в Стіксі окунулось, Не рятують вже мене, Ночі темні від ідей. Вже не можу, все обірвалось, Лють, надія і бідкання, Впало все в бездонну яму, Не побачу я вже їх - у роздумах своїх. Там лише кривава тиша. Від війни з самим собою, Все померло і згнило, Не зявиться більше, там біле крило. Не погляну зорям я в вічі, Не знайду там тепло я одвіччя. Буду блукати як той сиротина, У пустелі бездушній та сірій. Все в мені вже затихло, Не буде там сонце світити, Буду потрохи я те відчищяти, Від крові й від пилу. Віри немає у день сьогодений, І це мій останій, акорд. Він буде лунати у твоїм прийдешнім, В якому я буду мертвий.
2023-04-21 09:53:04
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2782
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5179