Відчувати тепло в твоїх холодних руках...
Анна Вишневська
Відчувати тепло в твоїх холодних руках У думках твоїх заблукати Відчувати тебе і лютий свій страх І про безліч ідей, тобі прошептати Цей темний шлях, серед шипів Серед болю і крові, і запаху смерті Відчувати життя, поміж сотні смертей І кохаю йому все ж сказати Зігрівають в твоїх холодних руках Поміж снігу, сирен і дощу Відчуваю тепло і лютий свій страх І якщо ти підеш не прощу Поміж тисяч людей у підвалі сиджу І у очі твої я дивлюся "Я тебе кохаю" тобі я шепчу І якщо ти підеш зажурюся...
2023-10-16 08:45:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Наснаги Вам та тепла у серці - нехай цей вогник зігріває та оберігає! ☀️Чудовий вірш!👍
Відповісти
2023-10-17 03:58:56
Подобається
Анна Вишневська
@Lexa T Kuro Дякую ❤️
Відповісти
2023-10-17 08:35:30
1
Інші вірші поета
Ти і я... Моє життя... Я намалюю... І хай твої долоні, мене не обіймають...
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Pame
@Pame
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3277
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4782