Невпинно говірка...
Я хочу з тобою про щось бурмотіти Казати тобі як я сильно люблю Щебетати на ґанку і аж до світанку, Базікати коли готую нам сніданки Розказати як пройшов мій день Бубоніти під носа насупивши брови Гомоніти, кричати, розповісти про те Як люблю я читати щоночі. Лепетати, базікати буду з тобою А ти головне не мовчи. Розкажи мені Як це жити зі мною, такою невпинно говіркою.
2023-06-29 19:27:53
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Анна Вишневська
@Н Ф Дякую ❤️
Відповісти
2023-06-29 19:50:19
1
Seras Mark #КЗП
Який чудовий вірш, в пам'ятку залишу 😌🌸
Відповісти
2023-07-02 04:17:11
1
Анна Вишневська
@Seras Mark #КЗП Дякую ☺️💓
Відповісти
2023-07-02 04:17:49
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3989
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3857