Що ви накоїли, люди?
Тут сонця нема, тут сонця не буде, Тут навіки настала матінка-ніч, Куди біжите, куди тікаєте, люди? Всюди почнеться кривавая січ. Так поглянь же, соко́ле, озирнися навколо, Як тихо тут стало серед всіх міст... Як з криком померли, як зникнули люди, Навіки лишивши сотні обжитих домів. Диви-но, як вітер шугає крізь хати, Крізь вибиті двері, крізь лунки мостів, Не плачуть вже діти, не плачуть вже мати, Лиш дощик стікає сотнею сліз. Що ж наробили, що скоїли, люди? Захлинулись у чорній воєнній пітьмі. Ви зруйнували свій світ, що повен облуди, Ви створили новий.. але ж де ви самі?
2019-12-25 07:36:43
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Gordon Torn
Пронизує...
Відповісти
2021-03-08 14:49:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4406
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4042