Остання береза(OLD)

Анна Кроу

Он десь далеко, Остання берізка майорить, з колись великого лісу. Остання береза десь там майорить. Плаче по мертвим сестрам і братам, Плаче по тим кого не вернуть... Зараз зима, І листя не втішить її, І дівчата не зроблять з сережок її Прикраси свої весняні... Он клен пав під ударами вражих сокир, А вона не могла зробити нічого, Вона ж бо береза, Що соком-кров'ю стікає, Остання береза З колись великого лісу... І нема вже берези, останньої берези З колись великого лісу... І більше ніколи вона Не подарує дівчатам Сережки свої На прикраси їх весняні.

2018-11-24 14:03:41

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Анна Кроу

Дякую. Мені особливо сумно через те, що це була ПОЛОВИНА лісу.

Відповісти

2018-11-24 14:12:55

Подобається

Анна Кроу

Є таке...

Відповісти

2018-11-24 14:15:46

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2663

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2682