Блог
Всі
Нотатки емігранта# Життя- буття# цивілізація- цигани
Думки вголос, Різне, Цікаве
# Цивілізація – цигани
Пам’ятаєте наших циган? Це такі змучені життям люди, які щоб вижити повинні увесь час кричати: « Золото...Золото...Куплю золото.» Жінки в початках і яскравому, павичому вбранні: кофти та довгі спідниці до землі чи у довгих платтях. Чоловіки у темному вбранні, але їх майже не побачиш в день, бо вони «працюють» вночі.
А тепер я вам розкажу про чеських циган... Те, що в Чехії цигані були з давніх давен – це навіть у чеських підручниках написано, но річ не про те... Чеські цигані – цивілізовані цигані, які вдягнені, як звичайні люди... Але нас не проведеш! Навіть у повсякденному вигляді – цигани залишились циганами. Деякі правда виправилися і працюють, інші – ведуть себе, як і належить циганам, крадуть. Всі вони у більшості своїй живуть на допомогу від країни і живуть собі непогано. Чехи їх не ображають, бо за образу цигана можна й у в’язницю попасти...А вони цим користуються...
Недавно в Брно, в масштабах Чехії – це велике місто ( населення приблизно 300-350 тисяч) була сутичка між циганами і нашими. Наш порізав одного цигана... Діло було так: циган сидів в маршрутці і погано себе вів, не знаю, що саме він робив, але наш зробив зауваження. Звісно ж почалася сварка: на зупинці, коли наш вийшов, його обступили цигані і сунули ніж під ребра. Але їм просто не повезло, що хлопець виявився спритним вихопив ніж і завдав шкоди нападнику.
Шуму було багато, на усю Чехію, спочатку цигані мітингували і навіть виловлювали наших людей по вулицях. Потім, перестали... Що саме цікаве, чехи стали на нашу сторону...
P.s. В тому самому місці є квартал, де живуть українці і цигани і поліція туди навіть не заїжджає...
4
146
Нотатки емігранта#Життя-буття# Штрафи, пені
Думки вголос, Різне, Цікаве
# Якщо є 200 крон – біжи!
Поговоримо про закон... Закон в цій країні працює дуже добре, за корупцію, не скажу, бо де її немає... А ось, інші порушення: штрафи, пені, тощо... працюють дуже добре. І ніхто на тебе не буде тикати пальцем і кричати : « а та-та». Просто випишуть тобі штраф і усе... Не заплатиш на протязі ж певного часу – знову же ж твої проблеми, будеш платити пеню. І тебе не залякують, ні в якому разі! Тут все працює...
Що саме цікаве, попри те, що система штрафів тут працює дуже добре, люди все ж залишаються людьми і порушують потихеньку. З того часу, як наш знайомий заплатив 200 крон, гривень це приблизно 300 чи 350, за те, що перейшов дорогу на червоне світло, я у свого жвавого сина, завжди перед пішохідним переходом питаю: « В тебе є 200 крон, якщо є - то біжи». Звісно, в дванадцять років у нього немає стільки грошей! Про дороги, це взагалі окрема система, за все своє життя я не бачила, щоб пішохода пропускали водії, до речі добровільно і без матів. В нас таке не працює, а тут – «чомусь» да! До речі, з ранку, Policista (разг. -поліцейські) стоять з обох сторін зебри, зазвичай це відбувається біля шкіл, і контролюють процес переходу дітей з однієї на іншу сторону.
5
141
# Думки# Вислови# Міркування
Різне
Старіння для жінки- письменниці наступає тоді, коли вона дивиться на чоловіка, не як на об’єкт бажання, а як на прототип до свого майбутнього оповідання.
Кохання – це не про квіти кожного дня і не зізнання у почуттях раз у рік, на свята, кохання – це, коли побаченням є навіть похід у магазин чи поїздка у справах із коханою людиною.
Краса, як почуття гумору, в кожної людини своя.
6
100
Книги
Всі
Вірші
Всі
Не вміла мати відмовляти!
Це вірш написаний на згадку, про молодих хлопців - тероборони, які загинули на початку війни, у Херсоні, у Бузковому парку. Вічна вам пам'ять, хлопці!
Не вміла мати відмовляти,
Суворих діточок своїх,
На шлях тернистий не ступати!
Бо вороги не пошкодують їх!
Не вміла мати відмовляти,
Упертих діточок своїх!
Бо вдерлись нелюди до хати,
А править ними бісів псих!
Не вміла мати відмовляти,
Від волі діточок своїх,
Де в неї простір, в інших – грати!
Де в неї правда, в інших- гріх!
Не вміла мати відмовляти,
Тепер у відчаї, сама,
Замість синів – могильні плити!
Замість простору: крик і біль!
4
0
127
Дім
Дім – це родина,
Місто, де виріс,
Гомін дворів і гуркіт машин,
Вулиць багато, в літку – спекотно,
Запах знайомий і магазин.
Дім – це родина,
Місто де виріс,
Кожен куточок, де ти блукав,
Перше кохання і поцілунок,
Все що з дитинства ти в себе ввібрав.
Дім – це ти сам,
І ті хто є поруч,
Де ти щасливий, потрібен де ти,
Де поважають тебе, як людину,
Де розділяють мрії, думки.
Дім – це одна велика країна!
Те, що пов’язує нас назавжди!
Дім – це хмаринка і дім- це людина!
Те що кохаєш і маєш ти!
8
0
134
