Час змін
Надворі дощ, якщо точніше - злива, У руці кружка, в ній гарячий чай Я вся така задумлива, мрійлива, А в голові лиш слово крутеться - чекай. Чекай й все буде, як колись, Зникнуть усі печалі та незгоди Ні, потрібно сказати собі змирись Та ось ніяк не можу знайти нагоди. Потрібно визнати, що зараз усе інакше Не так, як було кілька місяців назад. Можливо зараз трохи краще? Не знаю... Тим часом надворі знімає шати сад. Люди йдуть ховаючись під парасолі Хтось спішить, хтось когось спокійно жде, Деякі п'ють чай у хорошому, дружньому колі, Інший щось шукає, надіючись, що цю річ найде. Вони такі всі схожі і водночас різні, Прокручують у голові тисячі думок, Он хлопець іде говорячи дівчині слава ніжні Та він не знає, що в неї серце на замок. Хтось когось кохає, інший - ненавидить, Одні хочуть повністю змінити життя Та все може поміняти одна мить Але, пам'ятайте, лише від нас залежить наше майбуття. А дощ усе йде, не хоче зупинятись Я сижу біля вікна і допиваю чай Настав, мабуть, час мінятись Тепер буде все по іншому - знай!
2018-09-29 13:28:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4958
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1410