Патрыятычны верш

Анастасия Полесская

О Беларуская Радзiма! О звонкiх птушак у небе крык! Чаго няма тут, у краiне, Што ёсць у малюнках дзiўных кнiг? У малюнках, дзе бялеюць горы, Бачны Парыж цi акiян, У малюнках, дзе раўнiн прасторы, Ёсць краявiды iншых стран. Цi трэба нам у Беларусi Парыж ды горы, акiяны, Калi Радзiмай ганаруся За тое, што не бачаць страны? Не бачыць Францыя ў лесе Нi васiлькоў, нi зубраня. Не бачыць у святым Палессi Блакiтну кветачку iльна. Чаго няма тут, у краiне, Што ёсць у малюнках дзiўных кнiг, Калi заве цябе Радзiма, Заве i птушак у небе крык!

2018-01-17 06:39:37

15

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Анастасия Полесская

горжусь 😁

Відповісти

2018-01-19 04:50:55

Подобається

Анастасия Полесская

то же самое могу сказать и про стихи на украинском. Спасибо :)

Відповісти

2018-01-25 18:59:15

Подобається

Єгор Комаров

Мое уважение

Відповісти

2018-03-16 13:35:40

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2179

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2501