Ці не забудзеш

Анастасия Полесская

Калi ўсе скончацца размовы, Калi не будзе болей "мы", Цi не забудзеш свае словы, Цi будеш праўдай маёй ты? Калi ўлетку сонца знiкне, Калi зімой сажме мароз, Цi верыш мне, сваёй дзяўчыне, Або ўспрымаеш не ўсур'ёз? Калi забудзеш усе размовы, I быццам іх зусiм няма, Цi не загiнуць Мае словы, Цi буду праўдай тваёй Я? Калi ўвесну сонца грэе, Калi ўвосень не мароз, А можа пачуццё не знiкне, І можа ўсё гэта ўсур'ёз?...

2018-03-14 23:08:43

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анастасия Полесская

спасибо, приятно слышать)))

Відповісти

2018-03-15 12:09:53

Подобається

Анастасия Полесская

@Егор Таранин если что, спрашивай)))

Відповісти

2018-03-15 12:10:13

1

Єгор Комаров

Супер

Відповісти

2018-03-16 13:35:31

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4022

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3891