Подолає
Вогні міста, сяють на небокраї Бліки доносяться до всіх вікон. Всі святкують Тільки вона сидить ні жива ні мертва Розбите її серце, порвана душа Зараз хочеться сховатися від всіх Під ковдрою і забути всі свої проблеми Як в дитинстві, Але так не буде, закінчилось дитинство Розбились рожеві окуляри Від них залишились лиш дужки оправи Сльози течуть по щоках. Зі злістю їх витирає Сама себе проклинає Колиж вона це подолає? 19.01.21
2021-01-19 17:37:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2669
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4013