Кривавий Майдан
Кулі летать над Майданом, Горять шини, пускаючи в небо чорний їдкий дим Гинуть перші герої, Запускаючи в силу страшний механізм. Невинною кров'ю облитий Майдан, Кров'ю простих громадян. Крики розносяться по всьому округу Йдуть в бій, за свободу, не лише чоловіки. Жінки йдуть в ногу з ними Град пуль проноситься над головами, Кров в жилах стигне від такого видовища Синіють руки, від собачого холоду Майдан облитий сльозами матері, яка втратила сина чи дочку Сльозами вдови, що втратила кохання свого життя Плаче батько, над могилою сина, З ним плаче вся родина Мама, дружина, дитина. Сльози течуть ріками Плаче сестра, що поховала брата. Для всіх це велика втрата. Ми не забудем наш Великий Майдан!!! Небесна Сотня, назавжди в наших серцях!!! 01.03.21
2021-03-01 20:34:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8916