Пародія
Прочитав я нещодавно умні речі,
Серце кров'ю облилось.
Не розумію: чи поет то, чи філософ,
Чи зовсім безнадійний хтось.
Написав вірша отого,
Де алегорії заховані в рядки.
Де від надмірно трагічного й сумного,
Вигоряють книжні сторінки.
По життю ти йдеш,
Низько голову спустивши.
Може, краще думать треба,
Про веселе, щоб раптом не зітлів ти?
Драми й так нам вистачає,
Й трагедії ці нескінченні за вікном...
Тіло теж свій ліміт має,
Душа не заспіває, якщо різать її склом.
2022-10-12 06:51:54
13
1