Красота бытия

Ametyst Li

(18+)
Красиво солнце и цветы, Красивый я, и, может, ты Но взор твой застелён другим - Ты был мой мир... Я был один. "Вечор, ты помнишь, вьюга злилась, На мутном небе мгла носилась", - А я сидел, и ждал когда На сердце оживет весна. Сидел я год, увяла осень Зимою намело снега, А я всё ждал, сквозь злую проседь Я ждал и верил, лишь в тебя... Сейчас глаза сияют солнцем, В груди распущены цветы. А в голове всё та же осень, Всё то же "я", ни разу "мы".

2022-02-05 20:21:06

Інші вірші поета

Пустота Истинный Бред Поема коханню Дождь

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

rocusan

@rocusan

The Dead Poet.

@TheDeadPoet_hr

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13125

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12173