Красота бытия
(18+)
Красиво солнце и цветы, Красивый я, и, может, ты Но взор твой застелён другим - Ты был мой мир... Я был один. "Вечор, ты помнишь, вьюга злилась, На мутном небе мгла носилась", - А я сидел, и ждал когда На сердце оживет весна. Сидел я год, увяла осень Зимою намело снега, А я всё ждал, сквозь злую проседь Я ждал и верил, лишь в тебя... Сейчас глаза сияют солнцем, В груди распущены цветы. А в голове всё та же осень, Всё то же "я", ни разу "мы".
2022-02-05 20:21:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2354
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5213