***
Алисия Бердз
Мене любов ненависті навчила… Леся Українка Ламав мене словами. Не вірив у мрії. А я плакала. Плакала від болю. Кричала від болю. Благала не залишати, Але ти все вирішив за нас обох. Хоч я і відпустила тебе, Та все-таки згадую тебе і плачу. Плачу і страждаю. Ненавиджу тебе! Та знову хочу міцно обійняти І не відпускати більше ніколи… Якби ти сказав мені, що ненавидиш мене, Я б із легкістю зітхнула. Тільки ти мовчиш… Винувать мене у всьому. Винувать у своїх бідах. Винувать лише мене. Я та, що зруйнувала твій світ. Винувать мене, винувать! Я не кохаю тебе ... можливо. Осінь приносить спогади про тебе. Осіннє листя нагадує про тебе. Зненавидь мене! Кричу від болю тобі і шепочу «прощавай». Якщо зустрінемося колись, то я пройду повз, З мовчанням на губах і зі сльозами в очах, щоб не обтяжувати тебе… A.Б. ( Ps: иногда выкладываю под своей настоящей фамилией)
2021-02-24 15:23:53
0
0
Інші категорії
Гумористичні Філософські Вірші до свят Подійні Вірші в прозі Для підлітків
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2520
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2750