Поплач
Ляж на дно, заховайся в зелені води, І від себе, від інших, від Бога, від всіх. Зроби великий ковток свободи. Щоби груди твої напинались як повний міх. Помовчи, просто слухай, як тихо котяться сльози. Ти не можеш змінити нічого, хоч як ти мрій. Земний конвеєр наші душі звозить, На звалище покинутих надій. Поплач, бо твої сльози чистять душу, Бо ти сміятись зможеш тільки після них. І хай всі твоє серце б'ють, як грушу. Поплач, допоки ти іще не зник.
2018-01-31 05:33:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9232
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2938