Поплач
Ляж на дно, заховайся в зелені води, І від себе, від інших, від Бога, від всіх. Зроби великий ковток свободи. Щоби груди твої напинались як повний міх. Помовчи, просто слухай, як тихо котяться сльози. Ти не можеш змінити нічого, хоч як ти мрій. Земний конвеєр наші душі звозить, На звалище покинутих надій. Поплач, бо твої сльози чистять душу, Бо ти сміятись зможеш тільки після них. І хай всі твоє серце б'ють, як грушу. Поплач, допоки ти іще не зник.
2018-01-31 05:33:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2164
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1354