Добрі "друзі"
Нащо ви, друзі, мене знов вбиваєте? Нащо ви мучите? Навіщо караєте? Душу мою на шматки розриваєте, Потім лиш плачете, простити благаєте... Душу роздерту нічим вже не склеїти. Лиш залишається з нею так жити. Лиш залишається з нею так жевріти. Ніби й забувши, що можу горіти. Дикий вогонь свій із пам'яті видерти І залишатися штучно приємною. Сльози тихенько подушкою витерти. Згадуючи, що не все є взаємним...
2018-05-17 19:00:41
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3832
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972