Сум по школі
Тигриця
Коли закінчився семестр, На друзів дивишся в сльозах. Хоча іспанці вони, так. Це вперше сльози на очах, Після півроку, навчання там. Чому ось так? Не знаю я. Сум накотив з новою силою, І згадую я їх знов. Чому ось так? Питання є, Відповідей, нема. Хочу повернутись, В минуле де все є. Дружба, і підтримка. Де справжнє життя моє. Чому за п'ять років навчання, В Україні не було ось так, Не плакала я, ні сміялась. Сум був в моїх очах. В Іспанії все ж перевернулось, Тут є підтримка, дружба, життя; Поезія іскриться в світлі чистих небес. Ну чому тут ось так? А в Україні ні? Як так?
2022-12-24 10:46:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Не знаю що це таке, але основано на реальних вчорашніх подіях.
Відповісти
2022-12-24 10:48:06
2
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Це добре, що в Іспанії у Вас все добре
Відповісти
2022-12-29 18:14:31
1
Інші вірші поета
На волю! Дві сторони природи Слова музики Цей світ прекрасен
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3331
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2694