Yu
Затримай мій подих у своїх локонах, Зв'яжи, тримай - дозволь задихатися. Я тверджу собі: "ми ніхто одне одному!" - Та чомусь згадки про тебе лиш кривавими пасмами. Не рятує ні алкоголь, ані локони, Ні очі прекрасних, якщо не твої. Я тверджу: "Я забув! Я видряпав! Викинув!" Я тверджу...і тебе торкаюсь у сні. Давай ранок з новими скандалами. Давай знову навзаєм зненавидим - Ти клянись, що не зустрічала гірших, ніж я, Давай знову одне одним таємно впиватимось. Десь кілометрами обриси Києва. Твої руки кишенями, Що не будуть мною зігрітими. "Я тебе не терплю! Не держу! Втоплю віршами!" Я тебе завжди навічно любитиму... Ти назавжди в полоні всіх моїх слабкостей. на межі хиткого характеру, не торкаючись пальцями. Всі почуття вигріті нашими планами, спальнями - Дозволь мені ними вкриватися. Криши моє тіло, якщо тебе грітиме. Кричу: "я забув!!!"... кожна рима тут з твоїм іменем. І твій слід в моє життя ніби вилито, Твій голос звучить під римою вбитою. Тверджу "так буде краще!" "нам не бачити щастя!" "ми на рівних!"... "на різних!"... Без тебе ламає - В твоїх руках моє життя відмирає. Ненавидь. Прокляни. Не пусти. Полюби. Дозволь лиш у снах тобою впиватися. Краса твоїх рук не затягнута шрамами. На межі хиткого характеру... "не люблю!" "не держу!" "не стягну новими ранами!" "не люблю!" Але назавжди й посмертно кохатиму... ---------------------------------- В світі болю і мук Мене не гріє ніщо, Як тепло твоїх рук. ------- Моїй "Ю". ------- 19.11.21 - 20.11.21 20:06-13:34-19:06
2021-11-21 11:05:18
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8362
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924