В очах кольору моря...
Твоє волосся пахне морем.
В твоїх очах тонуло небо.
В твоїх руках я бачив зорі,
Що освітять всі мої дороги.
Подаруйте мені щастя,
Удихну кориці запах,
На твоїх тендінтих пальцях.
А твій пульс дарує звуки,
Не підвладні фортепіано.
Давай відключимось від світу,
Де їх слова нас не долинуть.
Я рвав, тепер зшиваю крила.
Навіть найвільніші птахи,
Не уміють так літати,
Як ти літаєш в мріях.
Мене дратують всі ці люди.
Давай від них тікати в розсип.
Трава врізає наші ноги.
Куди іти тут не важливо,
Та щоб лише з тобою
Лиш дай мені втонути в очах
Блакитних, наче море...
Я вдихав твій запах,
Аромату свіжих яблук.
Твій голос звучить краще
Усіх на світі музик.
Нитки Аріадни, пальці плутав
У твоїх темних кудрях.
Лиш з тобой поети знали б,
Що існує досконалість.
Плював на всі ці небосходи,
В твоїх очах палають зорі.
В твоїх очах, там бачив вогник.
Твої губи є ніжніші,
Від усіх земних бутонів.
Лиш дай мені втонути, прошу
в твоїх блакитних очах.
Очах, цвіту моря...
***
листопад 2020.
В твоїх очах тонуло небо.
В твоїх руках я бачив зорі,
Що освітять всі мої дороги.
Подаруйте мені щастя,
Удихну кориці запах,
На твоїх тендінтих пальцях.
А твій пульс дарує звуки,
Не підвладні фортепіано.
Давай відключимось від світу,
Де їх слова нас не долинуть.
Я рвав, тепер зшиваю крила.
Навіть найвільніші птахи,
Не уміють так літати,
Як ти літаєш в мріях.
Мене дратують всі ці люди.
Давай від них тікати в розсип.
Трава врізає наші ноги.
Куди іти тут не важливо,
Та щоб лише з тобою
Лиш дай мені втонути в очах
Блакитних, наче море...
Я вдихав твій запах,
Аромату свіжих яблук.
Твій голос звучить краще
Усіх на світі музик.
Нитки Аріадни, пальці плутав
У твоїх темних кудрях.
Лиш з тобой поети знали б,
Що існує досконалість.
Плював на всі ці небосходи,
В твоїх очах палають зорі.
В твоїх очах, там бачив вогник.
Твої губи є ніжніші,
Від усіх земних бутонів.
Лиш дай мені втонути, прошу
в твоїх блакитних очах.
Очах, цвіту моря...
***
листопад 2020.
Коментарі