НАШ РІДНИЙ ДІМ

Олександр Гусейнов

В чудовій країні я народився В чудовій країні зараз живу В світле майбутнє щиро дивився Де, на рідній землі будую долю свою Ріки, озера, ліси та поля Безкраї простори, родюча земля Тут люди хороші, в серцях доброта Мирний народ, у душі нема зла Ми проти агресій, ми проти стрільби! Ми не хочемо крові, Ми не хочем війни! Хто до нас із добром - ми з відкритой душою Та за рідну країну станем горою! Це наша Батьківщина! Наш рідний дім! Ми безстрашний народ, покажем усім! Не впадем на коліна, не складем руки Ану, Геть, з рідной землі, ворожі падлюки! Це наша Батьківщина! Наш рідний дім! Ми безстрашний народ, покажем усім! Перемога за нас, і так буде незмінно! Живи навіки-вічно рідна Україно!❤🇺🇦🇺🇦 P.s Це мала б бути моя нова пісня, але у звязку з останніми подіями не маю змоги її записати(

2022-02-26 08:47:43

Інші вірші поета

Присвячується Найкращому В коханні часто обгораєм МЕЛОМАН: Месник з Пекла Світ змінився, ми змінились

Інші поети

Anjali_ R

@rawatanjali949

Eperke15

@Eperke15

Anjali_ R

@rawatanjali949

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3802

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16920