1
1. Сумлінно виконувати свої посадові обов'язки.
2. Пильно нести службу.
3. Не залишати пост доки не будеш знятий або змінений.
Перші три пункти, які має знати кожний працівник, котрий несе службу на внутрішніх постах у зоні.
Люди поділяються на два типи. Працьовиті та ледачі, або ж відповідальні та "пофігісти".
Прапорщик Тетерів підходив саме під другу категорію. Він чекав відбою аби на коридорі погасити світло, залишивши увімкненою лише одну лампу поруч з відеокамерою. О 23:00 приходив відповідальний офіцер, щоб розписатись в постовій відомості. Після чого він уходив і до самого ранку не давав про себе знати.
Десь там, в темряві нічного коридору, доносилось людське хропіння. Кинувши просто на підлогу один з матраців, котрі видають ув'язненим, прапорщик Тетерів розлігся в військовій комуфльованій формі і міцно спав. Мужик мав круглу пику та великий живіт, а разом з нічним храпом видавався схожим на рохкаючу свиню.
12 камер із засудженими та ув'язненими знаходилися на внутрішньому посту номер 2.
Існує таке висловлювання "Тюрма не спить". Так і є. Одні тягають коней, другі дивляться телевізор, треті поринають в роздуми, а четверті готуються до суду, який відбудеться вранці.
На коридорі стояв сморід змішаний з тютюном та сирістю.
- А-а-а!
Доносились пронизливі душороздираючі крики.
Прапорщик Тетерів спав.
Хтось несамовито стукав кулаками в металеві двері.
Прапорщик Тетерів відкрив очі.
- Ви там взагалі вже подуріли, сучі діти?! Хто маяче?!
- Шістдесятп'ята! - донісся грізний, але наляканий чоловічий голос. - Відчини камеру! Тут твориться справжня бісовщина!
- Бісовщина кажеш? В мене зарплата 8 тисяч, а в цьому місяці отримав лише 5. Ось це і є справжня бісовщина! - лежачи на матрасі, у відповідь волав на весь коридор прапорщик.
- Допоможіть!
- Зтуліть пельки! Як платять так і працюємо. Ну вас всіх...- мужик перевернувся на бік і, підклавши свої долоні під пухку щоку, став закривати очі.
В камері дійсно відбувалось щось незвичайне. Брязкіт, гупотіння. Стукіт в двері припинився і відчулось мотрошне харчання.
- Невже ті ідіоти вирішили побити один одному пики на моїй зміні? От, виродки!
Товстун неохоче підвівся з м'якого нагрітого матрацу і повільно посунув до камери під номером 65.
Він заглянув в оглядове вічко, але там було темно.
- Хто закрив глазок?! Ану хутко витягли звідти ганчірку доки я не накатав рапорт!
Перелякані крики ув'язнених не зтихали, а на наказ постового ніхто не реагував.
- Ану відкрили глазок інакше я натискаю тривогу!
Нуль реакції.
Бам. Пухкий палець надавив на червону кнопку, яка розміщувалась біля камери.
За хвилину на пост позабігали люди в формі. Черговий зміни, корпусний, відповідальний, старший резервної групи та кінолог з агресивним псом.
- Петрович, що сталося? - поцікавився черговий.
В камері панувала мертва тиша. Тиша здавалася дуже підозрілою.
В присутності інших працівників СІЗО прапорщик Тетерів відкрив основні металеві двері камери.
- Господи, Боже, - промовив черговий стоячи біля гратів, знімаючи свою офіцерську фурашку.
Всі працівники, ніби вкопані, завмерли від жахливого здивування.
Камера залита кров'ю. Темно-червона рідина розмазувалась по стінах, стікала по підлозі. Мертві тіла ув'язнених були розкидані по всій "хаті". Хтось ще доходив до кінечної фази смерті, дригаючись у конвульсіях. В кожного з шести ув'язнених осіб, які утримувались в камері, була перерізана горлянка. Кров продовжувала витікати з свіжих ран. Витікати з мертвих тіл.
Це мало стати наукою для прапорщика Тетеріва та і всіх інших працівників установи.
Мало, але не стало.
Тиждень по тому.
20:00
Нічна зміна, котра складалась з п'ятнадцяти осіб, вишикувалась в ряд на "розвод". Стрій був не однотипним. Одні одягнені в комуфльовану форму нового зразку, а хтось в стару типу "дубок".
Перед строєм стояв черговий зміни та відповідальний. Обидва офіцери були в повсякденній, схожій на міліцейську, формі.
Стрій складався з трьох автоматчиків, які несли службу на вежах, трьох жінок, які працювали в межах адмінбудівлі не виходячи в зону. Всі інші ж були чоловіки з гумовими кийками. Вони несли службу на внутрішніх постах.
- Рівняйсь!Струнко! Товариш майор...
- Вільно. Відставити.
Майор був чоловіком у зрілому віці. Кремезний дядечко мав засмучене обличчя.
- Хочу повідомити вам неприємну звістку. Цієї ночі ми втратили нашого колегу. Зміна номер 2 вчора заступала на нічну. Постового другого поста, прапорщика Тетеріва, було знайдено мертвим в порожній камері. Шістдесятп'ята. Саме та камера, в якій тиждень тому було скоєно масове самогубство.
Камера знаходилась порожньою та відкритою. Видно, що постовий вирішив трішки перепочити. Корпусний прийшов в 3 години щоб розписатись в відомості і знайшов його мертве тіло. Чоловік лежав з перерізаним горлом, а знаряддя вбивства біля нього не виявлено. Хто це міг вчинити - невідомо. На відеонагляді відмотували камери і нікого лівого не побачили. На посту був лише вже покійний постовий.
2. Пильно нести службу.
3. Не залишати пост доки не будеш знятий або змінений.
Перші три пункти, які має знати кожний працівник, котрий несе службу на внутрішніх постах у зоні.
Люди поділяються на два типи. Працьовиті та ледачі, або ж відповідальні та "пофігісти".
Прапорщик Тетерів підходив саме під другу категорію. Він чекав відбою аби на коридорі погасити світло, залишивши увімкненою лише одну лампу поруч з відеокамерою. О 23:00 приходив відповідальний офіцер, щоб розписатись в постовій відомості. Після чого він уходив і до самого ранку не давав про себе знати.
Десь там, в темряві нічного коридору, доносилось людське хропіння. Кинувши просто на підлогу один з матраців, котрі видають ув'язненим, прапорщик Тетерів розлігся в військовій комуфльованій формі і міцно спав. Мужик мав круглу пику та великий живіт, а разом з нічним храпом видавався схожим на рохкаючу свиню.
12 камер із засудженими та ув'язненими знаходилися на внутрішньому посту номер 2.
Існує таке висловлювання "Тюрма не спить". Так і є. Одні тягають коней, другі дивляться телевізор, треті поринають в роздуми, а четверті готуються до суду, який відбудеться вранці.
На коридорі стояв сморід змішаний з тютюном та сирістю.
- А-а-а!
Доносились пронизливі душороздираючі крики.
Прапорщик Тетерів спав.
Хтось несамовито стукав кулаками в металеві двері.
Прапорщик Тетерів відкрив очі.
- Ви там взагалі вже подуріли, сучі діти?! Хто маяче?!
- Шістдесятп'ята! - донісся грізний, але наляканий чоловічий голос. - Відчини камеру! Тут твориться справжня бісовщина!
- Бісовщина кажеш? В мене зарплата 8 тисяч, а в цьому місяці отримав лише 5. Ось це і є справжня бісовщина! - лежачи на матрасі, у відповідь волав на весь коридор прапорщик.
- Допоможіть!
- Зтуліть пельки! Як платять так і працюємо. Ну вас всіх...- мужик перевернувся на бік і, підклавши свої долоні під пухку щоку, став закривати очі.
В камері дійсно відбувалось щось незвичайне. Брязкіт, гупотіння. Стукіт в двері припинився і відчулось мотрошне харчання.
- Невже ті ідіоти вирішили побити один одному пики на моїй зміні? От, виродки!
Товстун неохоче підвівся з м'якого нагрітого матрацу і повільно посунув до камери під номером 65.
Він заглянув в оглядове вічко, але там було темно.
- Хто закрив глазок?! Ану хутко витягли звідти ганчірку доки я не накатав рапорт!
Перелякані крики ув'язнених не зтихали, а на наказ постового ніхто не реагував.
- Ану відкрили глазок інакше я натискаю тривогу!
Нуль реакції.
Бам. Пухкий палець надавив на червону кнопку, яка розміщувалась біля камери.
За хвилину на пост позабігали люди в формі. Черговий зміни, корпусний, відповідальний, старший резервної групи та кінолог з агресивним псом.
- Петрович, що сталося? - поцікавився черговий.
В камері панувала мертва тиша. Тиша здавалася дуже підозрілою.
В присутності інших працівників СІЗО прапорщик Тетерів відкрив основні металеві двері камери.
- Господи, Боже, - промовив черговий стоячи біля гратів, знімаючи свою офіцерську фурашку.
Всі працівники, ніби вкопані, завмерли від жахливого здивування.
Камера залита кров'ю. Темно-червона рідина розмазувалась по стінах, стікала по підлозі. Мертві тіла ув'язнених були розкидані по всій "хаті". Хтось ще доходив до кінечної фази смерті, дригаючись у конвульсіях. В кожного з шести ув'язнених осіб, які утримувались в камері, була перерізана горлянка. Кров продовжувала витікати з свіжих ран. Витікати з мертвих тіл.
Це мало стати наукою для прапорщика Тетеріва та і всіх інших працівників установи.
Мало, але не стало.
Тиждень по тому.
20:00
Нічна зміна, котра складалась з п'ятнадцяти осіб, вишикувалась в ряд на "розвод". Стрій був не однотипним. Одні одягнені в комуфльовану форму нового зразку, а хтось в стару типу "дубок".
Перед строєм стояв черговий зміни та відповідальний. Обидва офіцери були в повсякденній, схожій на міліцейську, формі.
Стрій складався з трьох автоматчиків, які несли службу на вежах, трьох жінок, які працювали в межах адмінбудівлі не виходячи в зону. Всі інші ж були чоловіки з гумовими кийками. Вони несли службу на внутрішніх постах.
- Рівняйсь!Струнко! Товариш майор...
- Вільно. Відставити.
Майор був чоловіком у зрілому віці. Кремезний дядечко мав засмучене обличчя.
- Хочу повідомити вам неприємну звістку. Цієї ночі ми втратили нашого колегу. Зміна номер 2 вчора заступала на нічну. Постового другого поста, прапорщика Тетеріва, було знайдено мертвим в порожній камері. Шістдесятп'ята. Саме та камера, в якій тиждень тому було скоєно масове самогубство.
Камера знаходилась порожньою та відкритою. Видно, що постовий вирішив трішки перепочити. Корпусний прийшов в 3 години щоб розписатись в відомості і знайшов його мертве тіло. Чоловік лежав з перерізаним горлом, а знаряддя вбивства біля нього не виявлено. Хто це міг вчинити - невідомо. На відеонагляді відмотували камери і нікого лівого не побачили. На посту був лише вже покійний постовий.
Коментарі