Сьогодення

Adya Tim

Я не буду жити розкішно. Я не буду кожного дня пити какао. Я не буду робити те, що робила завжди. Але я буду жити щасливо. Де б ми не були. Я твоя опора, ти не бійся, Йди! Ми твої діти, все буде добре, ти тільки люби! Ти натерпілася багато... Стільки болю пронесла через роки.. Ти любила так завзято, та не цінили твоєї там душі. Ніч, ми в потязі одні. Тікаєм середночі. Прошу я знову Господа; "лиш поможи.."

2023-01-15 19:48:03

Інші вірші поета

Трагедія Зміни! Загублені в душі.. В житті

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Vasyl Stewart

@vasylstewart

Yevga Zap

@Yevga_Zap

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3290

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1938