Заповіт
Сьогодні я не буду дома сьогодні вже мене не буде як шкода те що мало я побачив в цьому світі дуже мало Напевно так і треба було жити мене до себе кличе Мій батько рідний і сумний Я дуже мало з рідною прожив А зараз я лежу на полі бою Поранений лежу і не стою я хочу жити І буду я боротися за волю І встану я і поведу я роту і будемо боротися за землю за тих хто вірить в Україну Пустіть мене моє зболіле серце яке боротиметься до останнього удару я помру но люди будуть жити, та боротись далі до світанку.
2020-11-26 19:23:24
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ніколас Велес
Дещо не в тему русизм. Але з іншого сторони це підкреслює що хоч різні мови та один народ. Ритму як такого немає. Тема настіль заїжджена, що дорогу і сліпий побачить, але зачатки хорошого автора є.
Відповісти
2020-11-27 19:47:31
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Тугливо , але що поробиш ... Тема війни завжди буде з самих болісних напевне 🖤
Відповісти
2020-12-17 17:32:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1747
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770