Mort de l'âme
Mort de l'âme , mort infâme Ils continuent, ils la blâment Corps présent, l'on entends sa respiration Esprit absent, le monde ment Marques de douleur , maux et malheur Vous ne donnez que rancoeur Vous êtes son tueur D'en avoir peur à la vouloir Ne voulez vous pas savoir ? Elle n'en à à faire de votre miséricorde Elle ne suit plus les ordres Corps présent, l'on entends sa respiration Esprit absent , le monde ment Lit froid , les anges en émoi Laissez la mourir , elle veut partir Vous l'avez laissé périr et maintenant vouloir la guérir Mort de l'âme, mort infâme Corps présent , l'on entends plus sa respiration Esprit absent , le monde ment Elle n'aura plus à se préoccuper de votre sermon.
2020-11-13 16:58:09
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
KAYSEE
Ow... Magnifiiique
Відповісти
2020-11-13 17:01:17
1
J'aime Les cookies
@KAYSEE mercii ⭐
Відповісти
2020-11-13 17:01:39
1
J'aime Les cookies
merci beaucoup ❤❤❤
Відповісти
2020-11-13 17:28:10
Подобається
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Ally San
@allysan1210
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2294
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1730