Coeur aveugle
J'aime Les cookies
Ne voyez vous pas son malheur ? Vous n'êtes la que pour le bonheur. Pour vous elle n'a pas de valeur Vous êtes sa peur , elle en à horreur. Ignorants, vous êtes trop insolents Aberrant , s'en est effrayant . Vous vous attirez les problèmes comme un aimant Vous savez qu'elle à des problèmes Vous n'aimez rien en elle. Menteurs , vous êtes de acteurs Le monde est accusateur, ils n'ont pas de coeurs. Et Seuls les plus observateurs se rendront compte ... Que le véritable aveuglement est celui du coeur.
2020-12-01 13:55:06
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
KAYSEE
Magnifique ✨💛
Відповісти
2020-12-01 16:22:10
1
J'aime Les cookies
@KAYSEE merci beaucoup ! 💕💕
Відповісти
2020-12-01 16:28:23
Подобається
Himi Chan
De rien
Відповісти
2020-12-01 17:52:33
1
Інші вірші поета
Intoxicated Mort de l'âme Sombre Abondon
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Molly Walker
@mollywalker228
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5454
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3848