Вірші
Історія у вірші, думках, в душі.
Коли їй було лише 16, вона закохана була, кохала так його вона! Що очі ці такі глибокі, мов небо, далеке, голубе. Вона кохала всім цім серцем, що просто жар, палав в душі. Це було їй лише 16 а він, був старший від її. Він був такий, що очі бігали від щастя, коли вона так бачила його. І він був в захваті від неї, ловив її яскравим поглядом своїм, так солодко кохав її. А так все складно розійшлось.
_________________________
Вірш складений на історії життя.
Що хоче душа кричат про цю історію. І накричала вірш-розповідь.
3
0
427
Забутий солдат.
Пішов ще зовсім юний ти служити.
Кохана дівчина, чекає так тебе!
Та тільки сумно так згадає!
Як вже і може не чекає!
Так солодко солдату промовляла!
-Я буду чекати тебе!
Та тільки дівчина не знала!
Якою бути дівкою солдата!
Коли той час, так довго вже плине!
Та минули ці роки, так швидко!
Що й не оглянулася коли!
Її вже інший обіймає!
На віки був, забутий той солдат.
1
0
406
Сон...
Настала ніч, так тихо стало...
І знову бачу я вісні...
Тебе!
А ти не мій, і не твоя я!
Бо ті дороги розійшлися,
Молоді такі дурні, коли ще ми не знаєм, що буде з нами далі.
Що можна ще вернути, ці, такі короткі миті.
Але не вісні!
І ти проснулась.Сказавши!
-І знову сон, це просто сон!
Не можемо ми бути разом!
Бо вже давно чужа і не твоя!
3
0
365
Сину мій...
Сину мій... Ти зовсім крихітка ще в мене!
Такий маленький та смішний!
Вже щось, так хочеш, ти сказати!
Та ще маленький, ти мій сину!
Ідуть ці дні, і ти ростеш!
Ще зовсім трішечки було, ти був кристаликом маленьким?
Та дні ідуть, і ти ростеш!
-Та зачикайте? Скрикну я!
Та дайте натішитись синочком!
Бо виросте, тоді й, не зможу я!
Так солодко, цілувати ці пухкенькі щочки!
4
0
374
Мама
Мамо! ти вибач, за все що сказала!
Ти вибач за те, що ще не встигла сказати!
Як сильно тебе я люблю!
Мама! Яке це коротке слово,
А скільки цінності в слові цім!
Мамо! я знаю як важко тобі бувало,
Як ми ще маленькі були!
Не знаємо ми, як бувало нашим мамам!
Ми знаємо тільки тоді, коли мамами стали самі.
_________________
Вірш написаний з власних думок.
3
4
354
