Сон...

Юлія Юріївна

Настала ніч, так тихо стало... І знову бачу я вісні... Тебе! А ти не мій, і не твоя я! Бо ті дороги розійшлися, Молоді такі дурні, коли ще ми не знаєм, що буде з нами далі. Що можна ще вернути, ці, такі короткі миті. Але не вісні! І ти проснулась.Сказавши! -І знову сон, це просто сон! Не можемо ми бути разом! Бо вже давно чужа і не твоя!

2021-04-09 19:29:23

Інші вірші поета

Майбутня мама... Сину мій... Забутий солдат. Мама

Інші поети

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

May Ling

@May_Ling54

Анжела Барташ

@Angie_Balere

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11829

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1924