Ти
Ульяна
Ти просто мовчи я все зрозумію Без слів,без емоцій Ти просто душу свою відкрий Ти єдиний з ким я відчуваю цю тишу Цей біль,цю радість ми ділим на двох Скажи у чому підвох？ Можливо це сон і мені просто сниться Що ти тут,що ти є не міраж не туман , а зоря і світиш наче зірниця. Та навіщо це все ти скажеш мені просто Щоб я розуміла як далі жити Чи не жити чи просто любити Чи просто померти,убити в собі цю любов？ Ти хоть щось мені скажеш,питаю？ Чи знизиш плечима “НЕЗНАЮ”. Мене ця відповідь просто вбиває Відкрий свою душу,прошу,молю,заклинаю Чого все так складно незнаю！ Ти просто мовчи я все відчуваю！
2020-12-29 08:24:24
4
0
Інші вірші поета
Я Спитай Ти хто... Немає
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13083
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12113