Прощавай

Юліана Коцюбинська

Ніч так вперто нам посміхалася, А ми насолоджувались тільки коханням. Та справді, що ж залишалося. Навіть зорі знали, що це - востаннє. Я пам’ятаю всі мимовільні дотики рук, Я пам’ятаю всі пройдені кроки. Все сказане для тебе лиш звук, Що вічно лунатиме крізь роки. Знаєш, я досі наївно пишу, Забувши колишнє горде ім’я. Давай не згадувати, прошу, Не ми. Тільки ти. Тільки я.

2018-06-19 06:55:37

Інші вірші поета

A priori Знову A posteriori

Інші поети

Marie

@H0NEY3EE

Secretly Unknown

@xcalever

Helga Savchuk

@Helga10

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16968

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3121