Прощавай
Юліана Коцюбинська
Ніч так вперто нам посміхалася, А ми насолоджувались тільки коханням. Та справді, що ж залишалося. Навіть зорі знали, що це - востаннє. Я пам’ятаю всі мимовільні дотики рук, Я пам’ятаю всі пройдені кроки. Все сказане для тебе лиш звук, Що вічно лунатиме крізь роки. Знаєш, я досі наївно пишу, Забувши колишнє горде ім’я. Давай не згадувати, прошу, Не ми. Тільки ти. Тільки я.
2018-06-19 06:55:37
2
0
Інші вірші поета
A posteriori Знову A priori
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3091
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4348