Lettre k-12
J'ai aperçu un éclat de lumière dans tes iris ambrés aujourd'hui. Je m'y suis noyé, et j'ai été transporté aux portes du Paradis. Mais ensuite, je suis tombé à mes pieds, Mes paroles ne se font que composées, Je ne peux pas parler. Ma voix intérieure me traite de faible, T'admirant de loin en secret, je bégaie. Tu es la seule personne qui me fait ressentir cette sensation, Celle de couler dans l'océan tout en me sentant léger. Je veux apprendre à te connaître. Après ça, peut-être que tu m'inviteras à danser ? ~~ Yaya ~~
2021-01-23 00:15:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
J'aime vraiment beaucoup ce que tu écris
Відповісти
2021-02-22 17:22:54
1
ʏaʏa
@KAYSEE merci beaucoup c'est adorable ^^
Відповісти
2021-02-25 07:43:36
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2779
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871