et puis je fais tout ça

ʏaʏa

Et puis je fais tout ça Et je ne sais pas pourquoi Et puis j'ai envie d'écrire Et puis ça ne me plaît pas Incapable, lâche, égoïste ou débile Qui suis-je finalement Et puis pourquoi devoir être quelqu'un Pourquoi chercher à être autre chose ? Et alors c'est très calme Et alors ça part en vrille Et puis ça revient me motiver Et puis je me décourage d'emblée Et je veux pleurer Mais rien ne sort Et je veux faire des choses belles Et je n'y arrive jamais Je cherche un but à tout ça, mais à quoi bon si ça n'intéresse personne ?

2022-10-01 01:17:18

4

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

ʏaʏa

@KAYSEE merci de ton attention, c'est adorable et ça me touche beaucoup <3

Відповісти

2022-10-01 21:37:54

1

lys

@ʏaʏa si tu veux venir en privé n'hésite pas <3

Відповісти

2022-10-02 12:10:17

Подобається

ʏaʏa

@lys c'est très gentil :)

Відповісти

2022-10-02 13:10:25

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2332

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7506