et puis je fais tout ça
Yaya
Et puis je fais tout ça Et je ne sais pas pourquoi Et puis j'ai envie d'écrire Et puis ça ne me plaît pas Incapable, lâche, égoïste ou débile Qui suis-je finalement Et puis pourquoi devoir être quelqu'un Pourquoi chercher à être autre chose ? Et alors c'est très calme Et alors ça part en vrille Et puis ça revient me motiver Et puis je me décourage d'emblée Et je veux pleurer Mais rien ne sort Et je veux faire des choses belles Et je n'y arrive jamais Je cherche un but à tout ça, mais à quoi bon si ça n'intéresse personne ?
2022-10-01 01:17:18
4
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Yaya
@KAYSEE merci de ton attention, c'est adorable et ça me touche beaucoup <3
Відповісти
2022-10-01 21:37:54
1
lys
@Yaya si tu veux venir en privé n'hésite pas <3
Відповісти
2022-10-02 12:10:17
Подобається
Yaya
@lys c'est très gentil :)
Відповісти
2022-10-02 13:10:25
1
Інші вірші поета
Quotidien When the sky becomes darker video games And sometimes I wonder
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5897
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6914