Éveil

ʏaʏa

Je me réveille en sursaut M'éveille dans ce monde que je connais déjà J'ai deux bras et deux jambes Deux yeux et deux oreilles à leur place Je suis comme tout le monde Je suis comme toi Mais au fond de moi je ne me sens comme personne Qui suis-je dans cet univers Aussi vaste que l'étendu de la pensée ? Ai-je une fin tragique ? Ai-je même un seul but ? Le monde se tue sous mes yeux Je les ferme alors un instant Pense à tous ces instants de bonheur Et me dis que finalement, c'est pas si mal. ~~ Yaya ~~

2021-02-19 21:46:17

Інші вірші поета

Lettre à... Chasse aux sorcières Unhappy meal envie

Інші поети

Фія

@sofiaaa_k

Самоскид!

@malse

Sp Sp

@sp123

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2616

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1184