Ілюзія
Яна Шинко
Та й бринить та лісова стежка - Кличе мене співами своїми. Я простягнуся руками моїми - І спіймає воду з них квітка. Я зроблю крок по зеленій травичці - Залишиться слід, я йду мов пір'їнка. Легіт дурманить, усе мов оманка. Чи повірю в дурниці? Чи може це правда? Я бачу наче туманом, чорні силуети. А що тут забули кадети? Стежко, невже це принада? Я бачу сон, невже це пастка? Та й бринить та лісова стежка Та й кличе зелена доріжка. Та й поглине брехливі сльози квітка.
2023-07-06 18:23:56
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Нікка Вейн
Чудовий вірш!) ✨
Відповісти
2023-07-12 08:25:49
Подобається
Яна Шинко
@Нікка Вейн Вельми дякую)
Відповісти
2023-07-12 08:43:17
Подобається
Інші вірші поета
Думки Землі Самотність губить життя Перший крок до щастя Ментальний світ
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Merees Nero
@Merees_Nero
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2827
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2493