Вірші
плечі
Його торкнулись мої плечі
Це було зовсім недоречно
Так по - дитячому і смішно
Хоча ні трішечки не грішно
Його торкнулись мої плечі
Ми втратили дар речі
Хоча його ніколи не було
Зітхання мимоволі проросло
Забрала геть я свої плечі
І знову, знову порожнеча
Вже не злякає вона нас
Нехай вирішує все час!
3
0
162
безбожно
Палати можна
Так безбожно
Так спокійно
Безнадійнo
Ми запали і зотліли
Бо горіти не хотіли
Прокинулась я вранці
Вже зголодніли мої пальці
Без тих скандалів, пошуків причин
Без чемоданів, зім'ятих хустин
Палати треба
Аж до неба
Тлін аби летів
Пихтів
2
0
168
ти і я
Деколи мене немає
Знаєш, ніби відчуваю,
Відчуваю та рушаю
Вже й себе не пам'ятаю.
Я - розлука і самотність,
Небезпека й безтурботність
Чи живі ми? Не скажу
З головою не дружу
Знаєш, ніби відчуваю,
Знову я себе втрачаю
Всюди страх і смутний сум
Його очі знято з дум
З дум про вічне - зорі й небо
Іншого мені не треба!
Я пірнала та тонула
Вже нічого не почула,
Ти кричав або мовчав
Ти нікого не кохав
Більш мене не буде
Але я і так повсюди!
2
0
187
безлика
Якщо чесно, ми жили у чварах
Було різне: сонце, хмари.
Тут різниця невелика,
Просто стала я безлика.
Не могла кохати більш його,
Певно, не збагнути вам того.
Я пізнала це буття,
Не чекала каяття
Все ж таки когось кохала
Просто трохи вже здавала.
Мов шаленою була,
Вигоріла аж до тла ..
Ми не мали більше плану,
Час не зализав ту рану
Як гадаєш, він кохав,
Може марив, чи не спав,
Та хоч був у нім порив?
Я скажу вам: не любив!
3
0
177
млість
Привіт, нумо чаю наллю.
Знаєш, я тут, ще й досі стою
Стою і німію від болю
Мій біль - тихий плач від двобою
Мій біль - це несказане слово
Бути поруч з тобою так кльово..
Милий, тону, тону у думках,
У твоїх ніжних, надійних руках,
Прірва, що тут поміж нами
Рве і без того болючії рани.
Просто присядь, посиди тут зі мною
В цім омуті, тихім покої.
Цей спокій нас з'їсть,
А потім ще й млість!
Зачекай, стій, не іди
Я не скою, не скою біди
Я хоч тут, але все ще кохаю,
Хоча сил моїх більше немає..
3
0
183
