млість
Привіт, нумо чаю наллю. Знаєш, я тут, ще й досі стою Стою і німію від болю Мій біль - тихий плач від двобою Мій біль - це несказане слово Бути поруч з тобою так кльово.. Милий, тону, тону у думках, У твоїх ніжних, надійних руках, Прірва, що тут поміж нами Рве і без того болючії рани. Просто присядь, посиди тут зі мною В цім омуті, тихім покої. Цей спокій нас з'їсть, А потім ще й млість! Зачекай, стій, не іди Я не скою, не скою біди Я хоч тут, але все ще кохаю, Хоча сил моїх більше немає..
2022-02-02 11:50:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3864
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2157