Мы сказали

Володимир Брама

Мы сказали друг-другу: «Прости, не грусти, на долгом Пути ты найдешь своё счастье…» Прости!.. я эти слова сказал, не подумав… Как теперь развязать мне узел тугой, неземной, узел тоски и печали? Как встретиться снова с тобой?! Иль в начале нам предназначено было судьбой одноимёнными стать полюсами? Так откуда ж такое влечение, сплетение страсти и чувств?.. Нарушен закон тяготенья — ему вопреки я лечу… Прости, это всего лишь виденье: на земле я прочно стою, — а ты — мое сновиденье… Но, может быть, тебя я когда-то найду. Впрочем, и сам я не знаю, но верю, надеюсь и жду. ________________________________________

2024-06-09 11:30:31

Інші вірші поета

Шагаем Шаг человека Окину взглядом даль Реквієм

Інші поети

Taeter Pompi

@TaeterSmile

alia gala

@galaalia

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

16392

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

6015