СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!
Дорогий читачу!
Книга, яку ми вам пропонуємо покликана відкрити правду про світ, про Закони Небесні і про наше місце у вічній дорозі до Світла у великій боротьбі між силою Любові і силою зла.
Не секрет, що світ поринув у гріховну темряву, а тому з Господньою Мудрістю книга "Крик душі або голос у пустині", покликана застерегти світ, а особливо "пшеницю", тобто віруючих християн від страшної небезпеки, яка нависла над світом.
Не хочеться рекламувати написання, але треба зауважити, що ця книга планувалась вийти під псевдонімом, однак оскільки це друга книга з серії "Таємниця щастя", а перша називалась "До серця стукаю твого" вийшла під справжнім ім'ям, то цю книгу немає сенсу підписувати псевдонімом. З яких причин краще підходить псевдонім? Багато людей дізнавшись хто автор, скажуть подібно як юдеї казали Спасителю: "Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати Яків, Йосиф, Симон та Юда? І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все? І вони брали йому це за зле" (Матея 13:54-56).
Колись при об'явленнях Маргариті Ісуса Христа, вона Його запитала: "А хто мені повірить, що це Ти, Господи, мені сказав?" Спаситель відповів: "Хто буде читати, написане тобою, не будуть задумуватись хто це написав, бо вони впізнають Мій голос". А тому не поспішайте відкласти в сторону цю книгу із-за невідомості автора чи доброї відомості про нього, а краще з Господньою допомогою впізнайте невидимий Голос і Святого Духа, що керував при написанні книги.
Історія цього опису почалась з такого сну: "Я знаходився в храмі дуже великому і дорогоцінному. Посередині храму стояла Пресвята Богородиця. Вигляд її був як на образі "Оранти", тобто така, якою її зображають, як Опікунку України. Біля Неї було багато людей, які намагались з Нею завести розмову, або хоч привернути її увагу до себе. Я також довго і вперто заходив до Неї, то з одної сторони, то з другої, але Вона ніби не бачила мене. Пресвята Богородиця стояла посередині храму обличчям до райських дверей, а я був праворуч. Діва Марія поважно повернулась до мене і лагідно сказала: "Якщо ти хочеш Мені послужити, виконай мій Заповіт - відкрий Обличчя Мого Сина".
Після цього сну я довго думав, що ж я маю робити. Я почав більше читати, збирати інформацію. Мені попадались матеріали, яких я і не шукав сам, через деякий час я зрозумів, що Господь вибрав мене інструментом, магнітом, на який записує Свою Мудрість. Мені з одного боку було приємно усвідомлювати це, а з другого боку слова пророка Езекиїла про пророка на варті мене дуже почали непокоїти.
"Коли я пошлю меч, - говорить Господь устами пророка Езекиїла, - на якусь землю, а люди тієї землі візьмуть із-між себе чоловіка та й поставлять його за вартового в себе, і він побачить меч, що йде на землю, та й затрубить у трубу й остереже людей, і коли хтось почує звук труби, але не зважатиме на нього, меч надійде і його захопить, - то кров упаде на його голову. Він чув звук труби, але не зважав на нього: кров його буде на ньому. Той же, хто зважав, урятував життя своє. Коли ж вартовий побачить меч і не затрубить у трубу, і люди не будуть остережені, і прийде меч та й забере в когось із них життя, то той умре за свою провину, але (відповідальність за) кров його я буду вимагати з руки вартового" (Езекиїл 33:2-6).
І ще я боявся, щоб те, що я роблю не було як у спокусах Ісуса Христа, коли диявол представився Спасителю світлим ангелом і спокушав Його. Де знайти той лакмусовий папірець, який би оприділив де мудрість, де фантазія, а де самообман! Розв'язка прийшла без запізнень, мені було сказано: "Слово Моє до людей неси тільки після освяченої ласки Святої Євхаристії, коли я біля тебе найближче.... Я так почав чинити. Спочатку ця робота йшла швидко і кожної неділі після Святої Літургії і Святого Причастя я писав. І ось уже п'ятий рік як я розпочав цю книгу. Життєва суєта, проблеми, а найбільше напади ворожої сили перешкоджали мені закінчити її. Особливо важко було писати про капкани світу цього, про дияволів у людській подобі - астрологів, екстрасенсів, психотерапевтів, ясновидців, контактерів тощо, а також описувати період антихриста. Часом щ сили явно з'являлись у снах і мучили мене, з реготами та зневагами, погрожуючи: "Нічого, нічого, - говорив мені в сні злий дух", - я цареві скажу, він на тебе цілий легіон пошле, ось тоді ти у нас попляшеш", і сильно реготався, так немов би ричав. А я вранці вставши дав таку відповідь дияволу: "І що тут такого, подумаєш легіон на мене нашлеш? А мені вистачить заступництва Пречистої Діви Марії, яка сильніша від цілого пекла". Як бачите, якщо б Господь мене не благословив, то я б цієї справи не закінчив. Але тут доцільно сказати: "Небо і земля пройдуть", а Слово Господнє не пройде, щоб не сповнитись. І ще коли Ісусові Христу дорікали юдеї за Його походження і брали це за зле, він сказав: "Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома..." (Матея 13:57).
Тому хай мудрість Соломона, покора Пречистої Богородиці, терпеливість Йова і слава Вифлеємської Зірки, а також Світлого Воскресення Господнього буде з усіма вами!
Федір Олексюк