на кінці крила
Товариш Торька
І до нас колись дійдуть, але буде запізно Під звуки ревучих гранат і швидких перемін. На кінці крила, ворони принЕсуть звістку Буде вибір один, або смерть або низький поклін. Ми станемо на коліна, відкинувши Его Забувши про святість і гордість власного "Я" Пульс підскочить від палкого сердечного танго А під ногами здригнеться з криком Земля Самі ж ми будем німі. Бо все передбачалось Тільки хтось завзато вмикав ігнор Залишилось одне – в смертельних гріхах зізнатись І голос сердець з тенора змінить на мінор
2020-03-24 18:16:35
2
0
Інші вірші поета
мовчання у темряві закохана у небо Уявний постріл на що вона здатна
Інші поети
AnnaMary
@AnnaMary_
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2889
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992